Навчання грамоти (читання)

Дата: 18.09.2015                                                                                                                                    Клас: 1

Тема. «Дружити треба вміти». Уявлення про тверді і м’які приголосні, їх умовне позначення.

Мета: учити розрізняти тверді й м’які приголосні, виділяти їх на початку і в кінці слова, моделювати слова, позначати звуки у схемах слів; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух учнів; виховувати гуманні почуття.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; сюжетний малюнок, моделі речень; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й індивідуальні набірні полотна.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми дізнаємось, на які дві групи поділяють­ся приголосні звуки; будемо записувати слова за допомогою умов­них знаків.

III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

1 Робота з реченням (с. 14–15 Букваря)

Учні складають речення до моделей, поданих на с. 15 Букваря.

Приклади речень

Ліс. Звірі відпочивають. Орел сидить на горі.

Літо. Гарний день. Сова спить на дереві.

Повторюють: «Речення складається зі слів. Речення слугує для вираження думки. У кінці речення ставиться крапка».

2 Робота зі словом

1) Учні називають у реченнях слова-назви предметів, дій, ознак.

2) Двоскладові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.

3) Повторюють:

Голосні звуки — це звуки [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Вони вимовля­ються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кру­жечком.

Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи про­співати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за до­помогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позна­чаємо їх рискою.

Скільки у слові голосних, стільки в ньому і складів.

4) Записують на дошці і в зошитах звукові схеми слів сова, орел, гора

Роботу виконують у такій послідовності:

а) називають слово, поділяють на склади, визначають наголоше­ний склад;

б) вимовляють кожен звук по черзі, дають йому характеристику, позначають умовним знаком.

Фізкультхвилинка (під вірш Г. Чубач)

Рідний голос, рідне слово —

Все народжене з любові.

Ранки роси в трави трусять,

Вітер роси в травах сушить.

На землі, що родить щиро,

Ростемо під знаком миру.

IV. Звукові спостереження

— Діти, назвіть звуки, які на схемах позначені рисками. (Учні називають тверді приголосні.)

— Так, це все — приголосні звуки. Пригадаємо, чим же приго­лосні відрізняються від голосних. Тепер вимовте за мною такі зву­ки: [л′], [д′], [т′], [н′], [с′]. (Учні вимовляють.) Які це звуки — голо­сні чи приголосні? Доведіть. (Учні називають перешкоди, що трапляються на шляху струменя видихуваного повітря під час вимови названих звуків.) Знову вимовте, будь ласка, звук [н′] і ска­жіть, на який інший приголосний звук він схожий. (На звук [н]) Вимовте звуки [н], [н′] і порівняйте, чи однаково вони утворюють­ся, як створюється перешкода на їх шляху. (Учні з’ясовують, що під час вимови звука [н] кінчик язика притискується до верхніх зубів, а під час вимови звука [н′] до твердого піднебіння притискується середня частина язика. Причому, губи під час вимови звука [н′] більш напружені і розтягнуті в сторони.) Звук [н] — твердий; а [н′] — м’який. Ще раз вимовте [н] і [н′] і скажіть, у вимові якого звука перешкода сильніша. (Учні чітко артикулюють [н] і [н′] і роблять висновок, що за силою і за площею зімкнення перешкода сильніша під час вимови м’якого звука.)

— Перешкода ніби подвоюється, коли вимовляємо м’який при­голосний після твердого, губи розходяться в сторони. Ось тому і бу­демо позначати м’який приголосний не однією рискою, як твердий приголосний, а двома.

Таким умовним знаком будемо позначати м’які приголосні зву­ки [л′], [д′], [т′], [н′], [с′] тощо.

V. Закріплення в учнів одержаних знань про голосні, тверді та м’які приголосні звуки, формування вмінь розрізняти їх

1 Вимова голосних, твердих і м’яких приголосних

— Назвіть звуки, що позначаємо кружечком. ([а], [о], [у], [и], [і], [е]) Як називають ці звуки? Скільки їх в українській мові?

— Тепер назвіть звуки, які позначаємо однією рискою. (Учні називають тверді приголосні звуки.)

— Назвіть звуки, які будемо позначати двома рисками. (Учні називають м’які приголосні звуки.)

— Тільки той швидко і добре навчиться читати, без помилок писати, хто навчиться розрізняти тверді і м’які приголосні звуки.

2 Виділення звуків зі слів (на початку і в кінці слова): оси, Оля, Іра, акація, торт, льон, кінь, ліс

3 Утворення складів (злиття) із різних звуків: [л], [о] — ло; [с], [и] — си; [й], [у] — йу; [ж], [а] — жа; [з], [е] — зе

4 Добір злиття до виставлених на дошці моделей: твердий приголосний + голосний; м’який приголосний + голосний

5 Позначення на дошці і в зошитах злиття ля, на

Учні коментують: [л′] — м’який приголосний, позначаємо дво­ма рисками; [а] — голосний звук, позначаємо кружечком тощо.

6 Творча вправа

Чого нема у воді, а є в морі, річці, озері? (Звука [р′])

Фізкультхвилинка під чистомовки

Пи-пи-пи — яблука купи;

Пі-пі-пі — смітинки у крупі;

Си-си-си — радість принеси;

Сі-сі-сі — в нас веселі всі!!!

7 Упізнавання на слух м’яких приголосних звуків у словах: ліс — [л′]; день — [д′], [н′];сіно — [с′]; чай — [й]; ходить — [т′]

8 Виділення зі слів складів із м’якими приголосними: літо (лі-); діти (ді-); вулиця (-ця); селяни (-ля-)

9 Добір схожих складів із м’яким приголосним звуком до тих, що називає вчитель:та (тя); ло (льо); лу (лю); до (дьо) тощо

VI. Робота з реченням

Учні складають за сюжетним малюнком речення із двох, трьох слів, які відповідають моделям, що накреслені на дошці. Двоскла­дові слова ділять на склади, визначають наголошений склад.

VII. Підсумок уроку

— Які звуки є в українській мові?

— Які бувають приголосні звуки?

— Я називатиму тверді приголосні звуки, а ви у відповідь — парні м’які: [л′], [д′], [т′], [н′], [с′], [з′], [ц′].