Тема. Формування у дітей початкових навичок звукового аналізу. Моделювання односкладових слів. Робота з дитячою книжкою. «Загадки на згадку»

Мета: здійснити перехід від виділення зі слова окремих звуків до повного звукового аналізу невеличких слів; формувати в учнів аналітико-синтетичні вміння; ознайомити з найпростішими жанровими особливостями загадок та їх призначенням; розвивати фонематичний слух, образне, логічне мислення; виховувати кмітливість, спостережливість, інтерес до книги.

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; фішки для позначення звуків мовлення; демонстраційне й ін­дивідуальні набірні полотна; комплект книжок «Загадки на згадку» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу, рекомендованого Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-467 від 10.02.2003)).

Хід уроку

I. Організаційний момент

— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна нова книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо по­рядок на партах: олівці є, зошит для читання лежать на краю пар­ти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо виділяти звуки у словах, ділити їх на склади, записувати слова за допомогою умовних знаків; по­працюємо з новою книжкою.

III. Вправляння у практичному застосуванні набутих знань

1 Виділення першого й останнього звука в словах: три, дуб, кран, сіль

2 Повторення вивченого на попередньому уроці

Голосні звуки — це звуки [а, о, у, и, і, е]. Вони вимовляються вільно, без перешкод. У звуковій схемі позначаємо їх кружечком.

Приголосні звуки — це звуки, які протяжно вимовити чи про­співати не можна, утворюються завдяки різним перешкодам за до­помогою голосу й шуму або тільки шуму. У звуковій схемі позна­чаємо їх рискою.

Скільки в слові голосних, стільки в ньому і складів.

3 Робота з фішками

Учні показують, який останній звук (голосний (кружечок) чи приголосний (риска)) чути в словах: кіно, рак, вода, ліс, жар, село.

4 Творча вправа

З К древа захищає, і на них вона завжди;

з Н звірятко заховає, коли треба, від біди,

з Г з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає.

(Кора — нора — гора)

IV. Повний звуковий аналіз слів

1 Спостереження за вимовою звуків у двофонемних словах

— Які звуки чуємо, коли плаче немовля? ([уа]) Це голосні чи приголосні звуки? Обґрунтуйте свою відповідь. Вимовте кожний звук окремо. Позначимо їх двома кружечками. Запишемо.

— А як ми перегукуємося в лісі? ([ау]) Чи є різниця в схемах слів?

— Послухайте, які звуки ми вимовляємо в слові ох.

Учитель виставляє на набірному полотні фішки з голосними і приголо­сними звуками.

Від аналізу зворотних складів (ах, ух, ось, от, ех) учитель переходить до аналізу прямих складів (злиття): ми, ви, ти, на.

Порівнюються звукові моделі двох рядків слів:

• голосний + приголосний;

• приголосний + голосний.

Учні записують звукові схеми на дошці й у зошитах.

2 Звуковий аналіз слів, що мають у своєму складі три звука: оса, іду, Іра, ура

V. Утворення складів (злиття звуків)

Учитель пропонує дітям утворити склади (злиття) з таких зву­ків: [н], [у] — ну; [р], [а] — ра; [с], [о] — со; [ф], [а] — фа; а також назвати звуки, які чути в злитті: ло — [л], [о]; зи — [з], [и]; шу — [ш], [у]; ба — [б], [а].

Фізкультхвилинка (під музику пісні «Наша мова — світанкова» (муз. І. Полєвікова, сл. Г. Бідняка)

VI. Робота з дитячою книжкою

1 Коротка підготовка учнів до сприймання змісту книжки. Установка на слухання

— Яку чудову пісню про рідну мову світанкову ми щойно про­співали! Виявляється, у ній є безліч загадок! А чи любите ви їх? Да­вайте їх послухаємо і спробуємо відгадати.

2 Читання загадок уголос учителем

— Перша загадка української поетеси Тамари Коломієць має назву «Кмітливим для початку».

ККмітливим для початку Зззгадую загадку: Ппро корабля, що плава Ппо вкритій чистій лаві, Ппо білій полотнині, Ппо праній сорочині І прямо, і навкіс. Рівняє складки носом. А хто ж його матроси?

Про них говорять скрізь: Трудівники відомі — І кожна річ у домі До себе кличе їх. Це — десять майструвальників, Старальців-помагальців На двох руках твоїх. Ти ж, правда, знаєш всіх?

— А ось — загадка від Грицька Бойка.

Попелясто-зозулястий,

Забіяка він горластий.

З червоною бородою…

Йде поважною ходою.

Носить гордо співунець

На голівці гребінець.

— Загадка Василя Шаройка має назву «Дивний м’яч».

Ддідусь Матвій ммаленькій Зіні Ккупив м’яча у магазині. Ттой м’яч — Ввеликий та рябий… Ттаким не грають футболісти.

Дивися, Зіно, Не розбий. В обід його Ми будем їсти. Хай здогадається читач, Як називається той м’яч.

Після прослуховування і відгадування загадок учитель повідомляє, що це авторські загадки, тому що придумали їх українські письменники Тамара Коломієць, Грицько Бойко і Василь Шаройко.

3 Колективне відтворення прослуханого

1) Бесіда за змістом загадок

— З чим порівняла Тамара Коломієць праску?

— А хто ж матроси на кораблі?

— Старальці-майструвальці в загадці нашій — … (пальці).

— Чому півника в загадці Грицько Бойко називає попелясто-зозулястим?

— Як ще називає автор цього домашнього птаха? (Забіяка, спі­вунець)

— Що дивного у м’ячі, про який написав у загадці Василь Ша­ройко?

— Хто купив м’яча?

— Як звати внучку?

— Які слова допомогли дізнатися, що в загадці йдеться не про футбольний м’яч?

2) Гра «Додай слівце»

Учитель ще раз перечитує загадки, залишаючи учням змогу до­дати в кінці кожного рядка слово в риму.

3) З’ясування жанрових особливостей загадки

Учитель пояснює учням, що загадка — це невеличкий твір, що розпо­відає про предмети, явища, їх істотні ознаки, але не називає їх. Майстер­ність загадки полягає в тому, щоб створити у слухача певний образ, який наштовхнув би на відгадку.

— Який образ використала Тамара Коломієць? (Корабель і ма­троси)

— А Грицько Бойко? (Забіяка з гребінцем і червоною бородою)

— А Василь Шаройко? (М’яч великий і рябий, що будуть їсти за обідом)

4) Фізкультхвилинка

Учитель ще раз читає загадку про півника Грицька Бойка, а діти імітують цю пташку.

5) Розглядування книжки

Учні, працюючи в парі, детально розглядають книжку. Розріз­няють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, читають на­зви загадок, прізвища авторів.

Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці діти звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів.

6) З’ясування призначення загадок

Учні роблять висновок, що загадки розвивають образне мовлен­ня, кмітливість і тому мають важливе значення для дітей.

7) Рекомендації до самостійної діяльності протягом тижня

Підготувати для класного «Куточка читача» на виставку книжки-загадки, які є в родині; ілюстрації-відгадки до улюблених загадок або скласти загадки в колі сім’ї, попросити батьків записа­ти їх і загадати у класі.

VII. Підсумок уроку

— Сьогодні на уроці ми працювали з книжкою, що має назву «Загадки на згадку», вчилися робити повний звуковий аналіз слів.